Свекор



Категории Степан Васильченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Своïми сiрими суворими очима, поважною ходою Василько завжди викликав усмiшку в дорослих. Як дорослий, вiн гукав на корову, що зiбралася в шкоду, робив зауваження за столом, як хтось накришить хлiбом чи розiллє борщ, стягував шапку в хатi будь-кому, забував це зробити, й показував на образи. Щось не сподобається — залазив на пiч i вичитував непорядки так, що його називали свекром. Однак любив вiн i iграшками гратися пiд пiччю. Якось мати сказала, що краще б за буквар узявся, а то скоро вже женитися, а вiн усе в запiчку вовтузиться. Василько вiдповiв, що коли женити пора, то хай i женять. Увечерi батько сказав, що вiн вже старий, немiчний, треба женити котрогось iз синiв та передати йому ведення господарства. Старшому йти в солдати, середнiй ще навчається, от хiба що Василь... Вiн має бiльше охоти до хазяйства, нiж до вчення. Василько дивиться, чи не жартують над ним. Побачивши, що всi серйознi, думає: то чому б i нi? Жiнка буде ïсти варити, сорочки прати, виконувати його забаганки. I погоджується. Стали вибирати дiвчину. А хлопчина вже й примiтив чорнобриву Ганну, що вирятувала його з багнюки, витерла йому сльози й поцiлувала. Батько погодився, що Ганна — дiвка хороша, красива, доброго роду i з приданим. Зiбралися йти сватати дiвчину — вдягли Васильковi Петрову свиту, червоний пояс, дали хлiбину в руки. А перед тим батько сказав, що тепер Василько буде в громаду за нього ходити, податки платити й за все вiдповiдати, його з матiр'ю догодовувати. У громаду ходити — це добре, а от все робити, всьому лад давати — це важко Вiн розгубився, а потiм як заплаче на всю хату, говорячи, що вiн ще малий для цього. Усi не витерпiли й зареготали. Василько зрозумiв, що то був жарi, засоромився й кинувся на пiч. З тих пiр, як хто його спитає, чи скори женитись буде, вiдповiдає, що то така морока, що хай ïï кат вiзьме Коментар За добрим жартом над малим Васильком криється велика батькова наука: дорослi дiти мають пiклуватися про стареньких батькiв, виконувати багато важких обов'язкiв по господарству, в громадi Василько, що вважав себе дорослим, якому не потрiбно вчитися, зрозумiв: одруження — це не лише приємна подiя, а й велика вiдповiдальнiсть, до якоï вiн ще не готовий. У маленькому оповiданнi яскраво зображено й побут, i звичаï, i народну педагогiку украïнськоï селянськоï родини.

Метки Свекор, СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Свекор